Метою етичного кодексу медіатора шкільної служби порозуміння (ШСП) є визначення основних принципів і цінностей медіації. Порушення даного кодексу* несумісне зі званням медіатора шкільної служби порозуміння.

В цьому кодексі використовуються наступні поняття:

Медіація - це добровільний і конфіденційний процес, в якому третя нейтральна особа (медіатор) допомагає сторонам знайти взаємоприйняті варіанти вирішення ситуації, що сталася, а сторони спільно беруть на себе відповідальність за прийняття рішення та його виконання.

Медіатор - це

• відкрита комунікабельна особа, яка пройшла програму навчання медіації і поділяє цінності, пов'язані з розумінням сутності людини, природи конфлікту та способів відновлення внутрішньої рівноваги.
• є посередником у наданні сторонам кваліфікованої допомоги в урегулюванні конфлікту шляхом переговорів.

Сторони - особи, які бажають вирішити конфлікт (суперечку) за участі медіатора (посередника).

Цей кодекс складається з ІІІ розділів:

І - особиста етика медіатора;

ІІ - професійна етика;

ІІІ - організаційна етика.

Розділ І. Особиста етика

Стаття 1. Особиста етика медіатора базується на етичних нормах життя суспільства та людських чеснотах.

Стаття 2. Порушенням гідності медіатора є кожен вчинок, який підриває авторитет і довіру до його професійної діяльності як медіатора.

Стаття 3. Медіатор виконує свої обов'язки з дотриманням прав і свобод людини, незважаючи на стать, вік, расу, соціальний статус, мову.

Стаття 4. Медіатор дотримується в своїй діяльності основних цінностей:

• Віра в те, що більшість людей прагнуть жити в атмосфері порозуміння та згоди.
• Віра в прагнення більшості людей змінюватись на краще завдяки набутому життєвому досвіду.
• Віра в здатність більшості людей знайти джерело внутрішньої сили для подолання ворожості, для особистого зростання та надання допомоги іншим людям у скрутних життєвих обставинах.
• Віра у важливість присутності посередника та його взаємодії із залученими у конфлікт сторонами для полегшення ефективного розв'язання конфлікту.
• Віра в цілющу силу посередництва, яка здійснюється шляхом діалогу та взаємодопомоги людей.

Розділ ІІ. Професійна етика

Стаття 1. Добровільність.

1.1  Процес медіації починається в тому випадку, коли кожна із сторін добровільно приймає рішення щодо участі в переговорах і усвідомлює, що рішення може бути досягнуте тільки шляхом співробітництва;процес медіації може припинитись на будь-якому етапі як сторонами, так і медіатором.

1.2. Сторони мають право вибирати кандидатуру медіатора або попросити замінити його (її) на будь-якій стадії процесу.

Стаття 2. Конфіденційність.

2.1. Усе, що відбувається на медіації, не розголошується ні медіатором, ні сторонами, за винятком:

1) Самі сторони дали на це свою згоду (про що треба зазначити в угоді).

2) Коли інформація використовується в колі професіоналів з метою навчання чи обміну досвідом (без персоніфікації чи оприлюднення імен сторін медіації).

3) Коли сторони планують завдати шкоди собі чи комусь.

Стаття 3. Нейтральність.

3.1. Медіатор діє однаково в інтересах обох сторін, не займає позицію ні однієї зі сторін, не оцінює їх, а однаково допомагає обом.

3.2. Медіатор бере участь в процесі переговорів і уникає внутрішнього конфлікту інтересів, коли його особисті стосунки з одним із учасників конфлікту можуть вплинути на об'єктивність у взаємоприйнятому рішенні.

3.3. Медіатор не нав'язує сторонам свої думки та будь-які варіанти вирішення конфлікту.

Стаття 4. Відповідальність.

4.1. Медіатор несе відповідальність за процес медіації, дотримання правил та принципів медіації.

Розділ ІІІ. Організаційна етика

Стаття 1. Стосунки із сторонами.

1.1. Повага до самостійності сторін у добровільному прагненні прийти до угоди.

1.2. Допомагати, щоб кожен учасник медіації висловив своє бачення ситуації.

1.3. Слідкувати, щоб усі учасники медіації почули версію протилежної сторони.

1.4. Узагальнювати і перераховувати питання, щодо яких здійснюватимуться переговори.

1.5. Визначати спільні позиції та інтереси сторін.

1.6. Пропонувати знайти прийнятне рішення, беручи до уваги інтереси сторін та їх плани на майбутнє.

1.7. Налаштовувати сторони на співробітництво.

1.8. Надавати на вимогу сторін відомості про свою кваліфікацію, навчання та досвід.

1.9. Організовувати консультації для всіх учасників процесу медіації на їх прохання з питань, що входять до компетенції медіатора.

Стаття 2. Стосунки з іншими медіаторами, координаторами шкільних служб порозуміння (ШСП).

Медіатор зобов'язаний:

2.1. Поважати досвід і професійну підготовку інших медіаторів, координаторів ШСП, налагодити співробітництво з метою підвищення якості допомоги, яка надається учням, педагогам, батькам тощо.

2.2. Поважати різні точки зору членів ШСП та інших професіоналів медіації.

2.3. Прагнути удосконалювати і збагачувати свої знання шляхом обміну інформацією з іншими медіаторами та професіоналами медіації.

2.4. Уникати вступати в процес урегулювання конфлікту, якщо інший медіатор (медіатори) вже бере участь у цьому, без попереднього погодження ведучого медіатора і сторін.

2.5. Надавати своїм колегам медіаторам інформацію, яка потрібна для спільної діяльності ,у випадку, якщо в конкретному процесі медіації беруть участь більше одного медіатора.

2.6. Брати участь у відборі, підготовці, стажуванні майбутніх медіаторів.

2.7. Не має права самостійно корегувати чи змінювати положення даного Кодексу.

Стаття 3. Взаємодія з БО "Українським Центром Порозуміння" (УЦП) та іншими учасниками програми "Медіація ровесників".

Медіатор зобов'язаний:

3.1. Своєю поведінкою та відповідальним ставленням до процесу медіації підтримувати мету діяльності УЦП та шкільних центрів порозуміння.

3.2. Уникати прямої публічної критики методів роботи УЦП та ШСП, процесу медіації в цілому.

3.3. Виносити на загальне обговорення ради шкільних служб порозуміння порушення етичного кодексу медіатора.

3.4. Спиратись у своїй діяльності на даний Кодекс та на Кодекс етики медіатора УЦП.

* Цей етичний кодекс складений на основі проекту, підготовленого методистом управління освіти Жмеринської міської ради Тетяною Паланюк, котра координує діяльність шкільних служб порозуміння в місті,  із урахуванням рекомендацій учасників першої міжнародної конференції "Моя безпечна школа" (м. Жмеринка, 06-07.12.2008 р.).